На нещодавньому саміті в Римі, прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні оголосила про плани Європейського Союзу надати Африці мільйонну допомогу у вигляді зниження боргового тягаря. Цей крок стався після того, як Саудівська Аравія та Катар виділили 15,5 мільйона доларів для порятунку Сирії, що дозволило зменшити її борг перед Світовим банком та сприяти відновленню країни, постраждалої від війни.
Ці ініціативи здаються незначними на фоні загального боргового навантаження, яке становить 8,8 трильйона доларів для бідних та середньо-доходних країн. Багато з цих держав витрачають більше на виплату відсотків, ніж на освіту та охорону здоров’я.
На конференції ООН, що відбудеться цього тижня в Іспанії, обговорюватимуться ідеї щодо більш узгодженого підходу до фінансування боргу та розвитку. Проте перспективи для комплексних дій виглядають невтішно. Двадцять п’ять років тому заможні країни, включаючи США, уклали угоду про списання сотень мільярдів доларів боргів бідних країн. Сьогодні ж, відхід президента Трампа від багатосторонніх організацій та програм допомоги, а також зростаюча напруга між США та Китаєм, заважають спільним зусиллям у боротьбі з борговою кризою.
