Новий термін «цінова політика спостереження» (surveillance pricing) викликав обговорення серед споживачів, які все частіше наражаються на ситуацію, коли їх особисті дані використовуються для встановлення цін на товари. Це явище означає, що компанії можуть пропонувати різні ціни на один і той же продукт в залежності від інформації, яку вони отримують про споживачів.
Наприклад, нові батьки можуть бачити вищі ціни на термометри для дітей, ніж інші покупці. Або ж, якщо людина тільки що отримала зарплату, їй можуть не запропонувати купони на знижки. Такий підхід викликає занепокоєння щодо етики використання особистих даних і прозорості цінової політики.
Експерти підкреслюють, що ця практика може ще більше загострити нерівність у доступі до товарів і послуг, адже не всі споживачі можуть дозволити собі заплатити вищу ціну за ті ж товари.
