Економіст Стенфордського університету Чарльз Джонс стверджує, що для зменшення ризиків, пов’язаних із штучним інтелектом, країни повинні витрачати принаймні 1% від свого ВВП щорічно. Це, за його оцінками, становитиме близько 300 мільярдів доларів на рік. Джонс вказує на те, що ця сума перевищує бюджет Національного наукового фонду більш ніж у 30 разів.
Витрати можуть включати зарплати провідних комп’ютерних науковців, юристів та дипломатів, які мають укладати міжнародні угоди для контролю за розвитком АІ. Наразі більшість фінансування йде на розробку алгоритмів, які допомагають узгоджувати рішення АІ з потребами людини.
Ця ініціатива викликала обговорення у сфері технологій, оскільки зростання потужностей АІ може становити загрозу, якщо його не контролювати.
